Україна може стати хабом для виробництва низьковуглецевої сталевої продукції
У 2025 році Україна фіксує зниження обсягів випуску сталі на 4,9% за 6 місяців. І це ще не все, адже наприкінці 2024-го GMK Center прогнозував падіння обсягів виробництва сталі у 2025 на 9%. На перший погляд, це виглядає як ознака занепаду галузі, яка ще 15 років тому була однією з ключових у економіці країни. Проте реальність складніша: війна та втрата потужностей змусили українські металургійні компанії перебудуватися, стати ефективнішими та готуватися до нового етапу розвитку, щойно завершиться війна.
Металургія війни: менше потужностей, але вища ефективність
До 2014 року в Україні працювали 12 виробників сталі сумарною потужністю 42 млн тонн. Але російська агресія призвела до втрати значної частини металургійних активів – наразі в країні залишилося залишилось 6 підприємств, з яких працюють лише 5, а загальна номінальна потужність з виробництва сталі знизилась до 16,5 млн тонн.
Рівень завантаження потужностей, що знаходяться в роботі склав 84%, а деяких агрегати майже повністю завантажені. Наприклад, потужності Інтерпайпу з виробництва залізничної продукції завантажені на 100%.
Ті підприємства, що залишилися, не просто вижили, а суттєво покращили свою ефективність. Війна стала каталізатором змін: компанії змушені працювати в умовах дефіциту ресурсів, але при цьому активно заохочують ініціативи співробітників, впроваджують системи постійних покращень, інвестують у енергоефективність.
Система постійних покращень працює у Ferrexpo з 2017 року у вигляді так званої програми «Банку Ідей». В рамках цієї ініціативи свої пропозиції надали більше 1000 працівників, майже кожен десятий. За цей час реалізовано більше 500 проектів за ініціативи робітників.
В межах Системи подання пропозицій на «Запоріжсталі» минулого року впроваджено енергоефективні заходи в цеху холодної прокатки, що дадуть економічний ефект у 2,1 млн грн на рік.
На перше місце виходить енергоефективність. «Метінвест» спрямував на проєкти енергоефективності $17 млн у 2024 році, що на 50% більше за показники 2023-го. У планах компанії до 2030 року забезпечувати до половини потреб власними енергогенеруючими потужностями.
«Запоріжсталь» успішно пройшла наглядові аудити інтегрованої системи менеджменту на відповідність вимогам міжнародного стандарту енергетичного менеджменту ISO 50001:2018. Цього року підприємство має інвестувати 75 млн грн в модернізацію енергообладнання ТЕЦ. Загалом планується наростити капітальні вкладення на 17% у 2025.
Скорочення енергоспоживання має й інший позитивний результат – скорочення викидів. Ferrexpo втретє поспіль увійшла до рейтингу Europe’s Climate Leaders від Financial Times і Statista. Цей рейтинг включає компанії, що продемонстрували найзначніше скорочення інтенсивності викидів парникових газів (GHG) у період з 2018 по 2023 роки.
«Інтерпайп» підтримує конкурентоздатність шляхом інвестицій у виробництво. В останні роки модернізація фінішних ліній відкрила для компанії нові ринкові сегменти, зокрема труби із преміальними з’єднаннями та колеса для швидкісного пасажирського сполучення.
«Каметсталь» у 2025 реалізує 114 інвестпроєктів на суму 2,5 млрд грн, що дозволить розширити ринки збуту та покращити конкурентоспроможність підприємства.
Розвиток через нові ринки
Українські компанії не лише скорочують витрати, але й освоюють нові ніші з високою доданою вартістю.
Наприклад, «Інтерпайп» з початку війни вивів на ринок понад 250 нових видів труб, більшість з яких – нішеві продукти для машинобудування, будівництва та енергетики. Також компанія планує інвестувати $120 млн у розширення і модернізацію виробництва залізничних коліс і осей, продукції з високою доданою вартістю. Це специфічна, вузька ніша, де «Інтерпайп» займає лідерську позицію у світі.
«Запоріжсталь» у 2024 році освоїла 6 нових видів продукції для виробництва профільних труб, листа для вагонобуування та інші. У 2022-2023 представлено 22 нових продукти. Підприємство постійно працює над вдосконаленням продуктового портфелю.
Ferrexpo готова підтримати зелений перехід глобальної сталевої галузі за рахунок постачань необхідної сировики – DR-окатків. Минулого року обсяг виробництва цієї продукції сягнув рекорду – майже 0,5 млн тонн.
Віра в майбутнє
Попри всі складнощі, галузь залишається одним із ключових інвесторів в українську економіку. У 2024 році компанії ГМК збільшили суму інвестицій на 8,3%, до $650 млн, забезпечивши 18,3% капітальних вкладень у промисловість.
Компанії галузі залишаться великими інвесторами і надалі, намагаючись створити успішні кейси інвестицій, що має сприяти підвищенню інвестиційної привабливості України коли війна завершиться.
Отримати відповідь на питання «чи є майбутнє у української металургії» ми можемо судячи по заявлених масштабних проектах вітчизняних компаній.
Так, «Інтерпайп» планує розширити електросталеплавильне виробництво для випуску плоского прокату. Проєкт вартістю $1 млрд створить пропозицію низьковуглецевої сталі, з викидами на рівні кращих світових практик, зміцнюючи позицію компанії як лідера декарбонізації у промисловому секторі України та Європи.
Дніпровський металургійний завод (ДМЗ) заявив про плани перебудови виробничих потужностей з будівництвом електропечі замість двох доменних печей і трьох конвертерів, що знаходяться в простої. Цей проект дозволить налагодити в Україні виробництво «зеленого» фасонного прокату для відбудови.
Ferrexpo анонсувала плани про будівництво DRI-модуля, що дозволить поставляти гарячебрикетоване залізо (затребувана сировина для електропечей) на глобальний ринок.
«Метінвест» розглядає потенційні проєкти будівництва двох DRI-модулів по 2,5 млн тонн потужності, а також електропечей на «Каметсталі» і «Запоріжсталі», що декарбонізує виробництво на цих великих підприємствах. На «Каметсталі» планується змінити машини розливки сталі, що дозволить виробляти напівфабрикати для подальшого виробництва плоского і фасонного прокату.
Ці проекти показують, що українська металургія не просто виживає, а готується до ролі хабу для виробництва низьковуглецевої продукції.
Стійкість попри все
Українська металургія є частиною європейської сталевої галузі, оскільки у 2024 році 64% експорту з України припадало саме на ринок ЄС. І вітчизняні компанії глибоко інтегровані у європейські ланцюги вартості. Відповідно, окрім складнощів, спричинених війною, вони стикаються з тими ж проблемами, що і європейські.
Питання виживання стоїть не тільки перед українським, але і європейським сталевим бізнесом, якому доводиться з 2022 року працювати в умовах низької маржинальності на фоні падіння цін із-за припливу дешевого імпорту і високих цін на енергію. Роботу в таких умовах не витримав цілий ряд компаній, що стали перманентними банкрутами. Наприклад, ADI в Італії, Liberty Ostrava в Чехії, Liberty Galați в Румунії, Liberty Dunaújváros в Угорщині. Як бачимо, особливо критична ситуація у країнах Центральної та Східної Європи де виробництво поступово знижується. Там залишилося тільки два великі інтегровані заводи: US Steel Košice в Словаччині та ArcelorMittal Dąbrowa Górnicza в Польщі.
Для підтримки заводів в роботі європейські можновладці надають сталевим компаніям субсидії, зокрема енергетичні. Компенсація непрямих витрат на вуглець, що включені в ціну електроенергії, для енергоємних галузей, куди входить і металургія, склали €4 млрд у 2023 році. За деякими оцінками, того ж 2023 року субсидії для компенсації зростання цін енергії для промислових компаній ЄС становили €5-7 млрд. Надлишкові безкоштовні квоти на викиди парникових газів, що для багатьох компаній повністю покривають обсяг викидів, є також джерелом прибутку за рахунок продажу квот. Країни-члени через відповідну інфраструктуру надають пільговий доступ до капіталу для модернізації виробництва і проектів енергоефективності. Анонсована сума державних грантів ЄС-27 та Великої Британії складає €15 млрд.
При цьому українська металургія демонструє більшу стійкість, продовжує працювати і розвиватися в умовах війни без держсубсидій, на відміну від європейських конкурентів, що припинили виробництво. Забезпечення робочих місць у регіонах є важливою частиною відповідальності сталевого бізнесу в Україні.
Відповідальний бізнес
За підсумками минулого року чотири найбільші металургійних компанії України збільшили сплату податків до бюджетів усіх рівнів на 36% – до 32,4 млрд грн. Загалом за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд, що є важливою підтримкою для держави, що бореться з агресором.
Також компанії ГМК виконують важливу функцію реінтеграції ветеранів, це є однією з найважливіших місій. У компаніях вітчизняного ГМК наразі реалізують масштабні ініціативи, спрямовані на допомогу демобілізованим та їх повернення до соціального та професійного життя. Прототипи таких програм з’явилися ще 11 років тому, а згодом були суттєво розширені, оскільки, на жаль, змінилися обсяги завдань.
Інтерпайп — одна з небагатьох компаній, яка підтримує мобілізованих не точково, а системно. Саме для цього в її структурі було створено ще у 2014 році корпоративну Патронатну службу — окремий структурний підрозділ, який опікується мобілізованими, ветеранами та родинами загиблих, зниклих безвісти і полонених. Із початку повномасштабного вторгнення більш ніж тисяча співробітників Інтерпайп отримали своїх координаторів, які «ведуть» мобілізованих. І у разі демобілізації вже ветеран повертається до своїх, охоче відгукується на корпоративну програму реінтеграції.
Масштабна програма з реінтеграції ветеранів «Метінвесту» почала діяти із жовтня 2023-го. Група вибудувала відповідну систему підтримки демобілізованих (як внутрішніх, так і найманих на ринку праці людей) та родин захисників України на визначених засадах – відповідальності керівників усіх рівнів, системності, внутрішньої справедливості.
На «АрселорМіттал Кривий Ріг». широка, комплексна програма соціально – психологічної підтримки й адаптації учасників бойових дій, членів їхніх сімей, та членів сімей загиблих захисників України діє з кінця 2023 року. У цій роботі компанія зосереджена на низці напрямків: медично-реабілітаційний, інформаційно-адміністративноий тощо. Підприємство також реалізує додаткову програму медстрахування для ветеранів.
Ferrexpo представила власну програму підтримки ветеранів ще у 2014 році, її дію розширили у 2023-му. Вона передбачає комплексний підхід і дозволяє мінімізувати кількість проблем, з якими стикаються демобілізовані працівники.
Інвестиції у завтрашній день
Галузь, яка стикається з браком персоналу через міграцію населення та мобілізацію, робить усе можливе для залучення, утримання та мотивації робітників. Зокрема, навіть попри повномасштабну війну найбільші компанії галузі переглядають рівень оплати праці. Однією із конкурентних переваг ГМК є можливість бронювання співробітників.
Окрім того, пропонуються широкі програми навчання та перекваліфікація працівників.
Так, співробітники «Інтерпайп» можуть здобути вищу освіту коштом компанії. Бакалаврів та магістрів за сучасними технічними спеціальностями навчають на базі Українського державного університету науки і технологій. Компанія також пропонує роботу працівникам без необхідного досвіду та знань за умови навчання на виробництві за обраною спеціальністю та ліцензованими програмами. Власне ж працівники можуть опанувати суміжну професію.
«Метінвест» фінансує здобуття співробітниками додаткових професій, в окремих випадках вони можуть здобути вищу освіту коштом компанії.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» має ліцензію на навчання понад 350 професіям на базі власного навчального центру (Університет АрселорМіттал в Україні). Окрім цього, на території підприємства функціонує тренінг-центр з безпечного виконання робіт. А є онлайн-платформа AMU 360 надає безкоштовний доступ до широкого спектру навчальних програм.
Більшість компаній гірничо-металургійного комплексу у тому чи іншому вигляді співпрацюють з закладами освіти різних ступенів.
Зокрема, «Інтерпайп» інвестує у розвиток технічної освіти в регіоні присутності з 2019 року, створюючи сучасні лабораторії, майстерні та кабінети у школах, училищах та вишах Дніпра. На рівні шкіл створено 12 сучасних кабінетів праці та лабораторій мехатроніки. Торік компанія оновила майстерню ПТУ №2, де готують операторів верстатів з ЧПК, програма навчання адаптована до потреб виробництва. Дві сучасні лабораторії мехатроніки створені у НТУ «Дніпровська політехніка».
«АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2021-му запустив проєкт дуальної освіти «Нова фабрика» – його продовжують і попри повномасштабне вторгнення. Було реалізовано вже три хвилі ініціативи, а кількість партнерських закладів освіти зросла до 13. Компанія також створила першу онлайн-практику для робітничих професій, що у 2024 році охопила понад 2000 студентів з усієї України.
«Метінвест» має власний освітній інструмент – перший український приватний гірничо-металургійний університет «Метінвест-Політехніка». З 2022 року його студентами стали понад 1080 людей. курси підвищення кваліфікації та тренінги пройшли понад 4300 слухачів. Ветерани мають можливість отримати безоплатну вищу освіту в університеті, для вступу передбачена спрощена процедура – онлайн-співбесіда без іспитів. Торік студентами вишу стали 26 ветеранів, серед яких є співробітники компанії та оборонці «Азовсталі».
Післявоєнна трансформація
То ж резюмуючи, зниження обсягів виробництва – не ознака краху галузі, а наслідок втрати потужностей та переорієнтації на більш ефективні моделі. Українська металургія довела свою стійкість, продовжує залучати інвестиції та готується до повоєнного ривку.
Майбутнє української сталі – у зеленій металургії, нішевих продуктах та інтеграції в ЄС. І поточні проєкти – найкраще підтвердження того, що галузь не просто виживе, а стане сильнішою.
